"Нейтралізувати КОТа": як покращити стан здоров'я в періоди з несприятливими метеоумовами

Основними заходами профілактики несприятливих для здоров'я метеорологічних реакцій є:

1) підвищення адаптивних можливостей організму, що досягається загартовуванням організму, правильною організацією праці, відповідним харчуванням;

2) щадний режим організму: за потреби — постільний режим, уразі перенесення складних лікувальних процедур, зміни кліматичних умов тощо;

3) лікувальні заходи, що ґрунтуються на оперативній інформації про майбутню несприятливу погоду; перед погодними ситуаціями підвищеного ризику призначають відповідні медикаментозні засоби, які підвищують адаптаційні можливості організму.

Людям, що відчувають метеозалежність, в період несприятливої погоди слід зменшити основні види навантажень (особливо інтелектуальні, нервові), намагатися більше бувати на свіжому повітрі, уникати перебування в атмосфері електромагнітної напруги (там, де працює багато комп'ютерів, потужні телевізори, мікрохвильові печі, електронагрівачі, електродвигуни та інші електричні прилади). Дуже важливим профілактичним засобом є оздоровче харчування. Рекомендується полегшена, легкозасвоювана, вітамінізована їжа. Краще недоїсти. Погіршення апетиту - це прадавній еволюційний захисний сигнал із середини організму про те, що система травлення функціонально неспроможна здійснити перетравлення їжі та всмоктування звичайних для нормального стану та умов кількості і якості їжі, а організм - нездатний її засвоїти. Найкраще вживати кисломолочні продукти, фрукти, овочі, соки, мед. Серед овочів та фруктів особливе місце належить стравам із яблук, столового буряка, моркви, капусти, особливо квашеної. Цінним доповненням є лимон, ківі, хурма. Найбільш доцільні пісні страви, страви з вареної риби. Не можна переїдати. Краще з'їсти на ніч вівсяну кашу з медом та випити чай із лікарських трав (ромашка, меліса, м'ята, насіння кропу, кмину тощо). Різко посилюють судинні спастичні реакції, підвищують артеріальний тиск, погіршують в'язкість крові тваринні жири, сало, м'ясо, солоні, гострі страви, гриби, бобові, яйця, тверді сири. Слід виключити з харчування енергетики, тонізуючі напої (пепсі, кола, джин-тонік), каву, какао, шоколад, чорний чай, всі види алкогольних напоїв. Однак вживання зеленого чаю допустимо до 3-4 разів на добу. Рекомендоване вживання чаїв з різних лікарських рослин (найкраще меліса, ромашка, м'ята, цикорій, календула, звіробій, материнка) чи молочної сироватки до 2,0-2,5 літра на добу за 4-5 прийомів. Варто вживате побільше овочів та фруктів із сечогінною дією (петрушка, гарбузова каша, сік червоного буряка, моркви, кукурудзяна, гречана каші, печена картопля чи варена дрібна картопля "в мундирах", компот з ревеню, салат-латук, селера, горобина чорноплідна, виноград, виноградний сік, малина, чорна смородина, чорниці, обліпиха).

Такого харчування потрібно дотримуватись на весь період очікуваної метеозалежності (несприятливої погоди) та ще 1-2 дні опісля. Чим старша людина, тим триваліше доцільно застосовувати подібне харчування.

За християнськими традиціями, рекомендуються пости різної тривалості якраз у міжсезоння, в період найчастішої погодної нестабільності (передріздвяний піст, Пилипівка, Великий Передпасхальний піст весною) чи природних періодів фізичних перевантажень (літні короткі пости "петрівка", "спасівка" тощо). У цей період найчастіше загострюються різні хвороби чи виникають їх ускладнення. В різних релігіях світу пости канонізовані як спосіб природного оздоровлення. Довгожителі в Україні та інших країнах світу, як правило, були стримані в їжі, виважені в поведінці, часто дотримувалися постів та враховували примхи природи (непогоди), зменшуючи фізичні навантаження та вживання м'ясних, жирних страв, за найменшої недуги практикували короткочасний напівголод чи переходили на молочно-рослинну їжу.